BURNOUT - синдром емоційного вигорання

    Термін «синдром емоційного (професійного) вигорання», або «burnout» вперше був запропонований у 1974 році американським психіатром Гербертом Фрейденбергом. 




Емоційне вигорання – стан сильної емоційної втоми, результат хронічного стресу на роботі.


    Чому виникає такий стан?

    Причини виникнення синдрому емоційного вигорання на пряму залежать від професійної

діяльності. До них можна віднести: 

- Одноманітність повторюваних дій;

- Напружений ритм роботи;

- Недостатнє заохочення праці (матеріальне, психологічне);

- Регулярна незаслужена критика;

- Неясна постановка задач;

- Почуття неоціненності та непотрібності,тощо.


   Симптоми емоційного вигорання:

- Фізичні (постійна втома, слабкість, в’ялість, порушення сну, розлади травлення, запаморочення, зниження імунітету, тощо.)

- Особистісні (зменшення кола спілкування, «відчуження» від колег, уникання професійних обов’язків, відповідальності, тощо.)

- Психологічні (байдужість, апатія, зниження мотивації, зневіра, агресія, поганий настій, пригнічення, тощо.)


Профілактика та подолання 

емоційного вигорання педагогів

    Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло)

    Не даремно кажуть «В здоровому тілі – здоровий дух». Для гармонізації фізичного стану потрібно:

- Якісний сон, (режим сну, зменшення емоційних дій перед сном, провітрювання кімнати, тощо);

- Здорове, збалансоване харчування (страви мають буди збалансованими вітамінами та мінералами; найбільш антистресовими вважаються магній та вітамін Е);

- Відповідне фізичне навантаження (ранкова гімнастика, танці, тощо);

- Фітотерапія (чай з м’яти та меліси заспокоюють, женьшень додає тонусу);

- Аромотерапія (лаванда, іланг-іланг допоможуть заспокоїтись, апельсин та розмарин – стимулювати мозкову активність);

- Масаж (класичний масаж, аутомасаж, ходіння босоніж, стимулювання біологічно активних точок, тощо);

- Дихальні вправи (заспокійливе дихання з подовженим видихом зменшує нервове збудження);

- Водні процедури (контрастний душ, плавання у басейні, відвідування бані, тощо).

  Також доцільно використовувати терапію кольором (важливо пам’ятати, що синій та зелений кольори - мають заспокійливий ефекти, червоний – спонукає до дій, жовтий – сприяє виходу з депресивного стану).


    Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, світогляд)

    Образа, злість , невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.


    Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану

- Гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, позитивне відношення до життя зменшує кількість стресів);

- Музика (прослуховування улюбленої музики сприяє налагодженню емоційного стану);

- Спілкування (спілкування з рідними та близькими насичує енергією та надає  відчуття захищеності та підтримки);

- Хобі (зайняття улюбленою справою відволікає від проблем та підвищує внутрішній енергетичний баланс);

- Спілкування з природою, тваринами (сприяє наповненню енергією);

- Медитації, візуалізації (допомагають розслабитись, знайти вихід із проблемних ситуацій, задати мету);

- Самонавіювання (використання афірмацій мотивує та підвищує самооцінку).


Джерела

Коментарі